(1792 - 1856)
М. І. Лобачевський народився в Ардатовському районі
Нижньогородської губернії. Його батьками були Іван Максимович Лобачевський
(чиновник в геодезичному департаменті) та Прасков'я Олександрівна Лобачевська.
Професор математики Нижньогородського університету Дмитро Андрійович Гудков
(1918-1992), спираючись на архівні та літературні джерела, обгрунтовує іншу
версію походження М. І. Лобачевського, згідно з якою Микола Іванович
Лобачевський і два його брати - Олександр і Олексій - були синами макарівсього
землеміра і капітана Сергія Степановича Шебаршина і Прасков'ї Олександровни
Лобачевської.
У 1800 році після смерті батька мати разом з сім'єю переїхала в
Казань. Там Лобачевський закінчив гімназію (1802—1807), а потім (1807—1811) і
щойно заснований Казанський імператорський університет, якому віддав 40 років
життя. Великий вплив під час навчання в університеті на Лобачевського справив
М.Ф.Бартельс — друг і вчитель великого німецького математика К.Ф.Гауса. Він
взяв шефство над бідним, але обдарованим студентом. На старшому курсі в
характеристику Лобачевського включили «мрійливу про себе зарозумілість,
наполегливість, непокору», а також «обурливі вчинки» і навіть «ознаки
безбожності». Він опинився під загрозою відрахування, але заступництво
Бартельса та інших викладачів допомогло відвести небезпеку.
По закінченні
університету Лобачевський отримав ступінь магістра з фізики та математики з
відзнакою (1811) і був залишений при університеті. У 1814 році став ад'юнктом,
а через 2 роки - екстраординарним, і у 1822 році - ординарним професором.
Студенти високо цінували лекції Лобачевського. Коло його обов'язків було досить
широким — від читання лекцій з математики, фізики, астрономії до упорядкування
бібліотеки і музею. В списку службових обов'язків було також «спостереження за
благонадійністю» всіх студентів Казані.У 1819 році в Казань приїхав ревізор
(М.Л.Магницький), який надав вкрай негативний висновок про стан справ в
університеті. Магницького призначили попечителем; він звільнив 9 професорів,
запровадив сувору цензуру лекцій і казармений режим. Бартельс поїхав в Дерпт, а
Лобачевського призначили деканом фізико-математичного факультету. У ці роки він
пише підручники з алгебри та геометрії; перший з них було цензуровано за
використання метричної системи мір, а другий взагалі не допустили до друку.
У
1826 р. Магницького було усунуто з посади попечителя за зловживання.
Призначається новий попечитель (М.Н. Мусін-Пушкін). Лобачевський обирається
ректором університету. Він з головою занурюється в господарські справи — реорганізація
штату,будівництво механічних майстерень, лабораторій та обсерваторії, підтримка
бібліотеки й мінерологічної колекції, бере участь у виданні «Казанського
вісника» тощо. Багато що він робить власними руками. Читає науково-популярні
лекції з фізики для населення. Одночасно він невтомно розвиває та шліфує справу
свого життя - неевклідову геометрію.У 1832 році Лобачевський одружується на
Варварі Олексіївні Моісеєвій. У подружжя народилось семеро дітей. 1834: замість
«Казанського вісника» починається видання «Вчених записок Казанського
університету». Лобачевський був ректором Казанського університету в період з
1827 по 1846 роки, пережив епідемію холери (1830) та сильну пожежу (1842), що
знищила половину Казані. Дякуючи енергії та вмілим діям ректора жертви та
втрати в обох випадках були мінімальними.Зусиллями Лобачевського Казанський
університет стає першокласним, авторитетним і добре оснащеним навчальним
закладом, одним з найкращих в Росії. 20 листопада 1845 року Лобачевського було
вшосте затверджено на посаді ректора на наступні чотири роки. Не зважаючи на
це, у 1846 році Міністерство грубо відсторонює Лобачевського від посади ректора
і професорської кафедри (офіційно — внаслідок погіршення здоров'я). Формально
він отримує навіть підвищення — призначений помічником попечителя, проте платні
йому на цій посаді не призначили. Незабаром Лобачевського розорено, маєток його
дружини було продано за борги.
У 1852 році помирає старший син Лобачевського.
Його здоров'я підірвано, слабшає зір. Головну працю вченого, «Пангеометрія»
записують під диктовку учні сліпого вченого у 1855 році.Поховано на Арському
цвинтарі в Казані.
Комментариев нет :
Отправить комментарий